"Я хочу ходити! Я буду..."
Звичайний осінній день. На дитячому майданчику повно малечі, яка бавиться під пильним наглядом батьків. Неподалік нього зупинилася жінка, яка штовхала перед собою інвалідний візок, і задивилася на галасливих хлопчиків і дівчаток, які завзято бігали навздогінці. "Мамо, а я ніколи не зможу, як вони?... - вкотре почула сумне запитання. Нічого не відповіла, а очі мимоволі почали наповнюватися сльозами. Проте за мить вона впоралась із хвилюванням і покотила візок подалі від дитячого гомону...
Чому так трапляється, що у двох здорових батьків народжується дитина з патологією центральної нервової системи - ДЦП? У багатьох випадках на це питання дати відповідь неможливо. Зрозуміло одне - розвиток цієї хвороби не залежить ані від соціального становища сім'ї, ані від економічного розвитку держави. Ураження рухової і м'язової активності призводить до порушення координації рухів. З'явившись уже при народженні дитини, ця хвороба супроводжує її впродовж усього життя. Ураження чи то в процесі внутрішньоутробного розвитку, чи під час пологів або в грудному віці однієї чи кількох ділянок мозку призводить до того, що будь-який рух стає майже олімпійським досягненням. До того ж у дитини затримується психічний та мовний розвиток і помітно знижується інтелект. До речі, науково доведено, що однією з причин вищезгаданих проявів є вплив на дитину оточуючого середовища, а саме - образливого до неї ставлення. Чи то через слабкість духу, чи з відчаю деякі батьки відмовляються від таких діточок, але в більшості випадків вони разом щосили борються за їхнє життя і, що найголовніше, - перемагають!
Нині існує чимало методик реабілітації дітей з діагнозом ДЦП, які застосовуються у профільних реабілітаційних центрах та різноманітних оздоровницях. Гордістю Міністерства оборони України залишається Євпаторійський центральний дитячий клінічний санаторій - санаторно-курортний і реабілітаційний заклад для лікування дітей і дорослих із захворюваннями нервової системи, опорно-рухового апарату і респіраторних алергозів. Він має ідеальні умови для оздоровлення малечі, що страждає на рухові розлади. Адже в Каламітській затоці, біля якої він розташований, лікує навіть повітря, насичене ароматами різних трав, озоном та іонами мікроелементів. Останнім часом тут почали приймати пацієнтів з хронічними захворюваннями чоловічої та жіночої репродуктивної системи, безпліддям, що є своєрідним розширенням лікувального профілю санаторію.
Оздоровниця, датою створення якої слід вважати 6 грудня 1920 року, є піонером у застосуванні на курорті, а за деякими дитячими патологіями - і в Україні таких методів лікування, як компресійно-дистракційні апарати зовнішньої фіксації А. Карпова, Г. Ілізарова, С. Ткаченка, В. Абушенко, М. Волкова, О. Оганесяна. Завдяки запровадженню сучасних хірургічних методів лікування тут стало можливим виконання таких операцій, як сухожильно-м'язова пластика, переміщення м'язів і м'язево-судинних комплексів, застосування лавсанових стрічок, кістково-пластична резекція і кістково-пластичний артродез у дітей з поліомієлітом, акушерським паралічем, дитячим церебральним паралічем, хірургічне лікування вродженого вивиху стегна і його наслідків, хірургічне лікування хвороби Пертеса і дистрофія головки стегнової кістки після вправлення вродженого вивиху стегна тощо.
Дитячими хірургами-ортопедами і неврологами санаторію під керівництвом провідних учених країни - академіків А. Коржа, С. Ткаченка, професорів І. Мірзоєвої, О. Меженіної, В. Руцького, К. Семенової, Є. Тіхоненкова, П. Фіщенко постійно удосконалювалась лікувальна і діагностична робота, виконувалися науково-практичні дослідження. Починаючи з 1968 року в лікувальну практику впроваджуються хірургічні і ортопедичні методи корекції деформацій і контрактур верхніх кінцівок у дітей з дитячим церебральним паралічем і післяродовим паралічем руки. В результаті була розроблена науково обґрунтована система хірургічного і відновного лікування контрактур і деформацій верхніх кінцівок у дітей із ДЦП. І досі прерогатива в хірургічному лікуванні цих хворих належить санаторію. Окрім операцій на м'яких тканинах з позитивним результатом тут виконують складні кістково-пластичні операції на тазостегновому, колінному, гомілкостопних суглобах, а також подовжують трубчасті кістки.
Лікарі санаторію запровадили в лікувальну практику й інші методи комплексної терапії. Зокрема, методика усунення спастичних установок у суглобах кінцівок етапними гіпсовими пов'язками вже понад 40 років доводить свою ефективність на практиці. Окрім цього, запроваджено і новий метод лікування - ампліпульстерапію на ділянку симпатичних вузлів спастичних форм дитячого церебрального паралічу.
Тут з успіхом застосовують нові перспективні методи лікування хворих дітей: введення відповідного препарату в спастичні м'язи, імплантація нервових клітин у центральну нервову систему, використання тренувального пристрою рефлекторного навантаження пропріоцептивної корекції тощо. А за результатами застосування лазеротерапії в дітей з гіперкінетичною формою дитячого церебрального паралічу, лікування спастичної диплегії в дітей з дитячим церебральним паралічем, спадкових нервово-м'язових захворювань санаторій навіть отримав декларативні патенти.
- Діти, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом, приїжджають до нас на лікування з багатьох країн - Німеччини, Японії, Польщі, США, а також із країн СНД, - розповідає начальник санаторію Юрій Пономаренко. - Так, у результаті проведеної терапії і навчання в нашій школі 85% дітей з діагнозом ДЦП, що лікуються й донині, вперше почали ходити; майже 90% - набули навички самообслуговування, 47% - почали розмовляти, а 55% - можуть пересуватися за допомогою милиць. За даними проведеного анкетування, серед тих, хто лікувався від цієї недуги в нашому санаторії, 67% здобули вищу або середню спеціальну освіту, а 55% - одружені і мають здорових дітей.
На підтвердження слів Юрія Миколайовича наведу реальний приклад з життя, зокрема - фрагмент листа Лариси Лебедєвої (мову оригіналу збережено): "Я народилась в 1959 році, в сім'ї військовослужбовця. З 1962 по 1974 рік періодично проходила курс лікування в Євпаторійському центральному дитячому клінічному санаторії Міністерства оборони. Захворювання у мене важке - дитячий церебральний параліч і сколіоз. Але завдяки зусиллям лікарів і моїх батьків стан мого здоров'я поступово покращився настільки, що я змогла стати повноцінним громадянином своєї країни. Я здобула вищу освіту. Заміжня. Маю двох уже дорослих дітей".
Існує чимало альтернативних методів лікування хвороб опорно-рухового апарату, і вони досить дієві. Одним із них є іпотерапія, яка широко застосовується в лікарській практиці.
- Напевно, багато хто з нас помічав, що звичайне спілкування з тваринами впливає на самопочуття. Воно й не дивно. Адже, наприклад, кінь як великий акумулятор енергії здатен вирівняти біополе людини і зарядити її позитивною життєдайною енергетикою. Причому все відбувається природно: вершник, самостійно змінюючи положення свого тіла і поступово випрямляючись, прагне зручніше сісти на коня, що вкрай важливо для фізичної реабілітації дітей з обмеженими можливостями, - зауважує Юрій Пономаренко. - У майбутньому ми хочемо запровадити і дельфінотерапію. Адже науково обґрунтовано, що цей метод є надзвичайно дієвим, але поки що він, на жаль, для нас недосяжний через високу ціну.
Зрозуміло, що повноцінна терапія неможлива без створення належних умов як для розміщення дітей і дорослих, так і для їхнього обстеження і лікування на сучасному рівні. До їхніх послуг обладнано три басейни з термомінеральною водою, сауна, стайня з кіньми, зоокуточок, спортивний комплекс, тенісні корти, кіно- і відеозал, бібліотека. Утім не всі проблеми уже розв'язані.
- Тема опалення і досі залишається для нас актуальною. Маю на увазі, що власна котельня для автономного забезпечення теплом і гарячою водою, звичайно, у нас є. Але застаріле обладнання, якому майже 50 років, постійно створює додаткові клопоти, - зазначає начальник санаторію. - За послуги газопостачання ми розраховуємося самостійно. І, повірте, сплачуємо значні суми. Тому наступного року керівництво санаторію запланувало проведення реконструкції теплотраси, довжина якої, до речі, сягає майже 6 км. Також передбачена заміна котлів, побудова міні-котелень, частковий перехід з традиційних газових котлів на альтернативні електричні. А ще заплановано обладнати автоматичний бювет питних мінеральних вод для лікування хворих з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, метаболічними розладами, дизбіозом. Власне, до цього кроку спонукає сама природа, адже на території санаторію є свердловина глибиною 1247 м, термомінеральна вода якої має виражений знезаражувальний, протибольовий, протимікробний та дезінтоксичний ефект, сприяє регенерації тканин, навіть застосовується для зовнішнього користування. Сьогодні в нас уже є позитивні висновки НДІ реабілітації та культурології України, закуплене обладнання, проведені біологічні проби.
Кожне медичне відділення санаторію з урахуванням його спеціалізації оснащене фізіотерапевтичним устаткуванням, спеціальними лікувальними кабінетами і залами ЛФК. Дитячі спеціалізовані відділення укомплектовані необхідним набором меблів, пристосованих для лікування хворих дітей, що враховують їхні обмежені можливості. Це дуже важливо як для повсякденного побуту, так і для соціальної адаптації загалом. Адже перебування в оточенні "споріднених болем" надає відчуття "нормальності", зникає думка про інвалідність, нехай навіть на короткий час.
Важливим напрямком роботи санаторію є навчання. Гордістю установи є загальноосвітня школа на 350 місць. Викладання ведуть 15 висококваліфікованих педагогів під керівництвом директора, вчителя вищої категорії Марії Турчинської. Основний принцип роботи цього закладу - єдність лікувально-оздоровчої і навчально-корекційної роботи. Для його виконання введені елементи інклюзивного навчання. Дітям з обмеженими можливостями потрібні для швидкої соціальної адаптації, підтримки та спілкування здорові діти, а здоровим - хворі, щоб у них виховувалося живе співчуття. Неможливо прищепити здатність співчувати в умовах, коли здорові однолітки практично ізольовані від хворих.
У школі Євпаторійського центрального дитячого клінічного санаторію діти з особливими потребами навчаються в класі, де є різні учні, і кожен здобуває освіту відповідно до своїх максимальних можливостей. Оздоровниця стає тимчасовим теплим домом, де чекають друзі, де можна гратися і навчатися. А ще - займатися у гуртках, читати книжки. Загалом робити все те, що необхідно молодій людині! До речі, для малечі дошкільного віку в усіх медичних відділеннях працюють ігрові кімнати. Вихователі вчать дітей створювати вироби з природних матеріалів, картини з морського піску і черепашок, адже саме в процесі занять формуються трудові уміння і навички, розвивається дрібна моторика.
Стає очевидним, що саме від сумлінної праці медичних та педагогічних працівників і самих батьків залежить фізичне та психологічне здоров'я нації. Такий острівок надії, як Євпаторійський центральний дитячий клінічний санаторій МО України, є центром не тільки фізичної, а й моральної реабілітації. За роки роботи санаторію проліковано 235 тисяч хворих дітей і майже 40 тисяч дорослих, зареєстровано 26 винаходів, упроваджено в практику понад 750 раціоналізаторських пропозицій. Значна частина винаходів знайшла застосування також і в державах ближнього та дальнього зарубіжжя, а два - навіть у Південній Америці.
За результатами незалежного рейтингу споживачів, проведеного Асоціацією курортів Криму, санаторій визнано кращим дитячим санаторієм курорту Євпаторія сезону 2008 і 2010 років. Тож коли і цього року колектив санаторію отримав запрошення на церемонію вручення цієї нагороди, ніхто не здивувався. Адже докладено стільки зусиль, що це просто не може залишатися непоміченим.
Хочеться вірити, що невдовзі на адресу санаторію почнуть надходити листи, де зокрема будуть рядки: "Останнім часом моя дитина живе з думкою: "Я хочу ходити! Я буду..." І їй цю надію подарували Ви!" А поміж рядків - не туга і печаль, а сподівання на повноцінне людське життя.
Тетяна Мороз