ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів
РІШЕННЯ
від 2 листопада 2011 року
Про доопрацьований проект рекомендацій слухань у Комітеті на тему: «Законодавче врегулювання запровадження нової системи забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації (в контексті законопроекту про внесення змін до статті 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», реєстр. № 9050, поданого Кабінетом Міністрів України)»
Розглянувши доопрацьований проект зазначених рекомендацій слухань, заслухавши з цього приводу інформацію голови Комітету, фахівців відповідних міністерств, виробників технічних та інших засобів реабілітації, а також представників громадських організацій інвалідів, Комітет вирішив:
1. Схвалити доопрацьований текст рекомендацій слухань (додається).
2. Вважати за доцільне надіслати рекомендації слухань у Комітеті до Кабінету Міністрів України, інших зацікавлених центральних та місцевих органів виконавчої влади - для вжиття відповідних заходів дієвого реагування.
3. Контроль за виконанням зазначених рекомендацій покласти на підкомітет з питань законодавчого забезпечення соціального захисту та реабілітації інвалідів.
Голова Комітету В. Сушкевич
Схвалено: на засіданні Комітету
(протокол №107 від 02 листопада 2011 р.)
Рекомендації слухань у Комітеті у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів
на тему:
«Законодавче врегулювання запровадження нової системи забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації (в контексті законопроекту про внесення змін до статті 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», реєстр. № 9050 від 11.08.2011 р., поданого Кабінетом Міністрів України)»
Заслухавши та обговоривши доповідь Голови Комітету Сушкевича В.М., співдоповідь заступника Міністра соціальної політики України Коломійця В.М., виступи народних депутатів України Цибенка П.С., Кульчинського М.Г., В'язівського В.М., представників Міністерства соціальної політики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних і Київської міської державних адміністрацій, промислового об'єднання «Укрпротез», активістів громадських організацій інвалідів, учасники слухань, які відбулися 19 жовтня 2011 року, зазначають наступне.
В Україні вже давно назріла необхідність реформування системи забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації з метою впровадження передового досвіду європейських країн, які відійшли від оптових закупівель засобів реабілітації у виробників. Адже, визначення серійних моделей і виробників цих засобів на конкурсних торгах державними інституціями, а не безпосередньо самим інвалідом, не дозволяє в повній мірі враховувати потреби отримувачів цих засобів.
Слід визнати, що у сфері забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, існує низка гострих проблем.
На жаль, останніми роками спостерігається тенденція щодо зменшення обсягів фінансування за загальнодержавною програмою державного бюджету КПКВ 2507090 «Забезпечення окремих категорій населення України технічними та іншими засобами реабілітації». Так, якщо на придбання для інвалідів засобів для пересування, протезних виробів, спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, для орієнтування, спілкування та обміну інформацією у 2008 році за цією програмою було виділено кошти в розмірі 74,8% від потреби, то у 2010 році - 64%, а у 2011 році - 49,3%. За таких умов щорічно збільшується черговість на отримання засобів реабілітації, що спричиняє соціальну напруженість серед інвалідів.
До того ж, фінансові ресурси за вищезгаданою бюджетною програмою не тільки щорічно обмежуються, а й виділяються переважно у III - IV кварталах. Це відтерміновує проведення процедур закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» і призводить до несвоєчасного забезпечення інвалідів, інших категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації.
Тому, перехід до персоніфікованого забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою згідно із особистими потребами є необхідним кроком для реалізації державних гарантій та посилення соціальної підтримки осіб з інвалідністю.
Концепція реформування системи забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації отримала позитивні відгуки та активно підтримана в середовищі осіб з інвалідністю.
З цією метою Кабінетом Міністрів України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до статті 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (щодо забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виготовленими за індивідуальним замовленням) (р.№9050 від 11.08.2011 р.). Основною метою законопроекту є виключення зі сфери державної закупівлі через процедуру конкурсних торгів технічних та інших засобів реабілітації, які закуповуються Фондом соціального захисту інвалідів в порядку, визначеному Законом України «Про здійснення державних закупівель». А саме, законопроектом передбачено, що «безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою інваліда, послугами з післягарантійного ремонту здійснюється у вигляді грошової допомоги інвалідам для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, які виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики».
Таким чином, законопроект спрямований на розв'язання конфлікту законодавчих норм, на виконання яких, з одного боку, державні інституції повинні сформувати державне замовлення, провести процедури закупівлі технічних та інших засобів реабілітації і забезпечити ними інвалідів, а, з іншого боку, інваліди мають право безпосередньо обирати підприємство для отримання протезно-ортопедичних послуг, на якому за результатами індивідуального обстеження буде оформлене індивідуальне замовлення, визначено тип технічного засобу реабілітації та його фактичну вартість.
Однак, під час слухань у Комітеті народні депутати України, громадськість інвалідів, деякі керівники підприємств протезно-ортопедичної сфери висловили занепокоєння щодо конкретної форми реалізації реформи, положення якої викладені у законопроекті. Враховуючи багатоаспектність порушеної проблеми, вбачається неможливим розв'язати її шляхом внесення змін тільки до статті 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», як це пропонується законопроектом.
Насамперед, статтею 11 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що закупівля товарів, робіт і послуг за кошти Фонду соціального захисту інвалідів здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель», що унеможливлює досягнення мети законопроекту, а саме виключення зі сфери державної закупівлі через процедуру конкурсних торгів технічних та інших засобів реабілітації, які закуповуються Фондом соціального захисту інвалідів.
Сумнівним видається положення законопроекту, відповідно до якого держава усувається від закупівлі технічних та інших засобів реабілітації. Так, змінами законопроекту до абзацу першого статті 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначено, що «Держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації», в той час як у чинній редакції цього Закону передбачено, що «Держава забезпечує розробку, виробництво, закупівлю технічних та інших засобів реабілітації...».
При цьому, народними депутатами України П.Цибенком та В. В'язівським наголошено на відсутність у законопроекті положень щодо права вибору інвалідом процедури отримання засобів реабілітації.
Також, у законопроекті чітко не зазначено право інваліда (законного представника дитини-інваліда) самостійно визначати виробника засобів реабілітації, отримувати засіб реабілітації, вартість якого перевищує встановлений граничний розмір (з можливістю здійснити доплату за власний рахунок). Слід зазначити, що до Комітету надходять численні звернення інвалідів та їх громадських організацій з проханням законодавчого врегулювання цієї проблеми.
Особливої уваги потребує застереження учасників слухань відносно можливого невиправданого обмеження грошової допомоги на технічні та інші засоби реабілітації сумою, граничний розмір якої не забезпечить еквівалентність її розмірів для задоволення специфічних, і, як правило, індивідуальних потреб інваліда.
Вимагає також визначення джерело фінансування зазначеної грошової допомоги та обсяги асигнувань для покриття потреби в повному обсязі.
Деякі положення законопроекту суперечать його суті. Так, у законопроекті визначено, що «безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою інваліда, послугами з післягарантійного ремонту здійснюється у вигляді грошової допомоги інвалідам». В той же час, інваліди безпосередньо не отримують зазначену допомогу, а ці кошти перераховуються підприємствам, які виконали ці заявки. Тому, в ході обговорення запропоновано замість терміну «грошова допомога» використання терміну «покриття витрат, пов'язаних з інвалідністю»,- згідно із статтею 28 Конвенції ООН про права інвалідів.
Поряд з цим, слід зазначити, що у Законі України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» вже передбачені певні виплати інвалідам, на дітей-інвалідів і термінологічно визначені як «грошова компенсація». Вказана компенсація виплачується у випадках, коли передбачений індивідуальною програмою реабілітації інваліда і Державною типовою програмою реабілітації інвалідів засіб або послуга реабілітації, які повинні бути надані безоплатно, не можуть
бути надані чи якщо інвалід (законний представник дитини-інваліда) придбав відповідний засіб або оплатив послугу за власний рахунок. На жаль, незважаючи на те, що пройшло понад 5 років з дня набрання чинності Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Кабінетом Міністрів України до цього часу не визначено відповідний порядок виплати і розміри вищевказаних грошових компенсацій, що викликає побоювання стосовно реалізації положень запропонованого законопроекту.
З цього приводу у ході обговорення законопроекту представники виробників засобів реабілітації - підприємства протезно-ортопедичної сфери,- наголошували на необхідність уповноважити Кабінет Міністрів України унормувати порядок покриття витрат, пов'язаних з оплатою вартості виданих інвалідам засобів реабілітації; встановлення граничного розміру запропонованої грошової допомоги у сумі не менше фактичної вартості цих засобів, в іншому випадку виробники технічних та інших засобів реабілітації не зможуть виконати нові положення законодавства в цій сфері.
Слід загострити увагу на тому, що законопроект, на жаль, носить вузьковідомчий характер. Так, у ньому передбачений облік осіб, які потребують технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, а законодавче визначення забезпечення інвалідів є лише технічними та іншими засобами реабілітації.
Очевидно, на думку членів Комітету, відсутність визначення у законопроекті порядку забезпечення інвалідів (законних представників дітей- інвалідів) виробами медичного призначення пов'язана із недостатнім та поверхневим опрацюванням, а можливо ігноруванням цього законопроекту Міністерством охорони здоров'я України.
Водночас, учасники слухань зазначили вкрай незадовільну роботу Міністерства охорони здоров'я України в частині вирішення проблем забезпечення інвалідів виробами медичного призначення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1301 від 03.12.2009 р. «Про забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами». Це особливо стосується забезпечення зазначених осіб сечоприймачами чоловічими та жіночими, високопоглинальними прокладками для жінок, які страждають нетриманням сечі, калоприймачами, підгузниками, слуховими апаратами та іншими технічними засобами з мовним виводом: глюкометрами, термометрами та тонометрами.
Під час засідання учасники слухань зауважили на відсутність комплексного підходу до розроблення зазначеного законопроекту. Статтею 23 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначений один із головних документів особи з інвалідністю - індивідуальна програма реабілітації - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії. Однією із основних форм реабілітаційних заходів є забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення. Із врахуванням особистих потреб, визначних у індивідуальній програмі реабілітації (далі - ІПР), й повинно здійснюватися забезпечення осіб необхідними засобами реабілітації. Норми ж законопроекту не кореспондуються з нормою статті 23 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», не пов'язуючи між собою комплекс реабілітаційних заходів, визначений у ІПР для конкретної особи та форми реабілітаційних заходів.
Відповідно до цього, виникає неузгодженість застосування понять, започаткованих у законопроекті, які стосуються забезпечення інвалідів засобами реабілітації. Зокрема, в назві законопроекту використовується термін «індивідуальне замовлення», а в самому тексті - «індивідуальна заявка».
Таким чином, значна частина пропозицій, висловлених під час слухань, стосується внесення змін до різних положень законів України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про здійснення державних закупівель». В той час, як у поданому законопроекті пропонується внесення змін лише до статті 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні».
Цілком підтримуючи мету законопроекту, необхідно зазначити, що у разі прийняття законопроекту за основу у першому читанні усунути зазначені неузгодженості та недоліки законопроекту в ході його опрацювання до розгляду у другому читанні неможливо через приписи статті 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», відповідно до якої пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.
Очевидно, що для ефективного реформування системи забезпечення осіб з інвалідністю засобами реабілітації, а не декларування намірів, необхідне системне і комплексне опрацювання законодавчих змін до низки законів спільними зусиллями представників Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров'я, Державної служби з питань інвалідів та ветеранів, Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду соціального захисту інвалідів, промислового об'єднання «Укрпротез», громадських організацій інвалідів і виробників технічних та інших засобів реабілітації.
Зі свого боку, народні депутати України - члени парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, за результатами опрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», запропонували у наступному році видатки, пов'язані з забезпеченням осіб технічними та іншими засобами реабілітації, збільшити і запланувати їх в обсязі не менше 65% від потреби. Крім того, Головою Комітету В.Сушкевичем подано пропозиції до парламентського Комітету з питань бюджету щодо введення для Міністерства охорони здоров'я України в Державному бюджеті на 2012 рік нової окремої бюджетної програми «Безпосереднє забезпечення інвалідів та дітей-інвалідів технічними та іншими засобами для використання в амбулаторних та побутових умовах» з відповідним обсягом видатків.
На підставі викладеного, за підсумками проведеного обговорення, Комітет вирішив:
1. Доповідь Голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Сушкевича В.М. та співдоповідь заступника Міністра соціальної політики України Коломійця В.М. взяти до відома.
2. З метою системного і комплексного опрацювання питання реформування системи забезпечення окремих категорій населення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послугами з їх післягарантійного ремонту, створення законодавчих підстав для запровадження нового порядку персоніфікованого забезпечення інвалідів зазначеними засобами реабілітації та виробами медичного призначення рекомендувати:
2.1. Кабінету Міністрів України:
1) відкликати проект Закону України про внесення змін до статті 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (реєстр. № 9050 від 11.08.2011р.).
2) створити Робочу групу з опрацювання нової редакції законопроекту, залучивши представників Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України, Фонду соціального захисту інвалідів, промислового об'єднання «Укрпротез», громадських організацій інвалідів та виробників технічних та інших засобів реабілітації, з метою ефективного реформування системи забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення.
2.2. Міністерству соціальної політики, Міністерству фінансів, Міністерству охорони здоров'я, Державній службі з питань інвалідів та ветеранів України, Фонду соціального захисту інвалідів:
1) провести розрахунки обсягів асигнувань, необхідних для покриття повної потреби бюджетних витрат на виплату грошової допомоги для забезпечення окремих категорій населення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, та послугами з післягарантійного ремонту вказаних засобів, а також законодавчо визначити джерело покриття цих витрат;
2) законодавчо врегулювати порядок визначення граничного розміру грошових виплат підприємствам, які видають інвалідам технічні та інші засоби реабілітації і вироби медичного призначення.
2.3. Міністерству економічного розвитку і торгівлі України взяти участь у розробці нової редакції законопроекту в частині узгодження положень законів України «Про здійснення державних закупівель», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про реабілітацію інвалідів в Україні» та забезпеченні окремих категорій населення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послугами з їх післягарантійного ремонту з метою забезпечення ними інвалідів без застосування процедури конкурсних торгів.
2.4. Міністерству охорони здоров'я України:
1) забезпечити виконання постанови Кабінету Міністрів України від З грудня 2009 року №1301 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами»;
2) вжити дієвих заходів для покращення забезпечення інвалідів (дітей- інвалідів) технічними засобами та засобами медичного призначення, які вони отримують в закладах охорони здоров'я для використання в амбулаторних та побутових умовах (слухові апарати, сечоприймачі чоловічі та жіночі, високопоглинальні прокладки для жінок, які страждають нетриманням сечі, калоприймачі, підгузники, а також технічні засоби з мовним виводом: глюкометри, термометри та тонометри), у тому числі шляхом більш ефективного адміністрування цього напрямку роботи, визначення реальної потреби населення у цих засобах та зазначенням цієї потреби у видатках Державного бюджету України;
3) вжити заходів, спрямованих на покращення роботи медико-соціальних експертних комісій та лікарсько-консультативних комісій шляхом їх укомплектування фахівцями реабілітологами та відповідним матеріально - технічним забезпеченням.
3. Поточний контроль за виконанням цих рекомендацій покласти на підкомітет з питань законодавчого забезпечення соціального захисту та реабілітації інвалідів Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Голова Комітету В.Сушкевич