Аспекти зайнятості осіб з інвалідністю обговорені на конференції
Конференція на тему: «Забезпечення інвалідам права на працю і зайнятість» зібрала у Львівському Будинку праці доволі представницьку аудиторію. Її мета – здійснити аудит роботи органів державної влади, у полі зору яких – вирішення питань трудової реабілітації осіб з інвалідністю, а також напрацювати сценарій спільних дій задля усунення бар’єрів, що зустрічаються краянам з ушкодженим здоров’ям на шляху реалізації права на працю.
Ділову розмову з фахівцями різних урядових установ і громадських організацій Львівщини розпочала перший заступник голови Львівської обласної асоціації інвалідів Оксана Кіяновська. Окреслюючи основні проблеми щодо залучення людей з інвалідністю до продуктивної зайнятості відповідно до вимог Конвенції ООН, вона акцентувала, що на тлі зменшення загальної чисельності населення частка неповносправних з року в рік зростає. Для прикладу, за останні 20 років кількість інвалідів в Україні збільшилася вдвічі, сьогодні їх налічується 2,7 мільйона, причому особи з різними нозологіями працездатного віку складають понад половину загальної чисельності, з котрих працюють тільки 23 відсотки. Ось чому питання повернення інвалідів до трудового життя сьогодні набуло особливої гостроти. Серед основних причин, що перешкоджають особам з інвалідністю розвинути творчий потенціал у професійній сфері, вона назвала складну економічну ситуацію в країні, недостатній рівень свідомості працедавців, котрі не зацікавлені приймати на роботу інвалідів, позаяк для облаштування робочих місць для таких працівників треба витрачати великі кошти, а їхня продуктивність праці зазвичай низька. Утруднюють працевлаштування осіб з різними нозологіями неякісно виповнені фахівцями МСЕК індивідуальні програми реабілітації, відсутність супроводу до місця праці, проблеми із транспортним сполученням, неякісні вакансії та мінімальний розмір винагороди за зроблене, несумісність складних видів трудової діяльності чи вимог працедавців до професійних навичок потрібних кадрів із реальною можливістю потенційного працівника виконувати той чи інший обсяг роботи.
Заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Іван Стефанишин наголосив, що порушена низка проблем є надзвичайно актуальною, її не можна розглядати відокремлено від інших злободенних питань життєдіяльності краю. Тут важливо консолідувати зусилля не тільки органів влади, управління соціального захисту, обласної служби зайнятості, громадських організацій, а й активно працювати над створенням нових робочих місць чи переобладнанням наявних, залучаючи до потрібної справи бізнес-структури та інвестиційні кошти. На його думку, першочергово необхідно у кожній сільській чи селищній раді вивчити ситуацію щодо потреби мешканців з інвалідністю у трудовій реабілітації, аби такі витрати передбачити у місцевих бюджетах. Він закликав присутніх виробити спільну лінію дій щодо залучення осіб з інвалідністю до суспільно корисної праці й використати усі можливості для поліпшення рівня їхнього життя.
Михайло Хміль, директор Львівського ОЦЗ, коротко зупинився на основних напрямах діяльності обласної служби зайнятості задля забезпечення роботою краян з різними захворюваннями. Він зосередив увагу присутніх на тому, що працевлаштування інвалідів розглядається нині не лише як реалізація ними права на працю, а це, передусім, – використання їхніх професійних здібностей і талантів, інтеграція у суспільне життя, позбавлення ізоляції тощо. Як засвідчують статистичні дані, цьогоріч зросла чисельність осіб з інвалідністю, охоплених активними програмами сприяння зайнятості. Лише упродовж січня-жовтня поточного року фахівці центрів зайнятості області допомогли влитися у трудові колективи 392 неповносправним, у т. ч. 40 осіб працевлаштовано на новостворені робочі місця з наданням працедавцям дотацій за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Ще 18 отримали одноразову виплату допомоги з безробіття для започаткування підприємницької діяльності й успішно влилися у бізнес-середовище. Для відновлення трудових навичок і поліпшення фінансових статків 150 клієнтів служби зайнятості з особливими потребами взяли участь в оплачуваних громадських роботах.
А ще цього року служба зайнятості розгорнула діяльність щодо залучення безробітних до такого виду тимчасової зайнятості як супровід незрячих, озвучення для них книг і різної методичної літератури. Загалом 38 незайнятих львів’ян допомагали долати щоденні труднощі тим, кого доля позбавила можливості бачити навколишній світ.
– Ми свідомі того, – наголосив Михайло Михайлович, – що досягти відчутних зрушень у забезпеченні гарантій соціального захисту неповносправних можна лише за умови злагоджених дій усіх сторін соціального партнерства. Тому наші зусилля націлені на конструктивну співпрацю та порозуміння.
У виступах промовців – Галини Мисаковець, директора Львівського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Івана Ривака, голови Об’єднання організацій роботодавців Львівщини, Григорія Дунаса, директора Міжрегіонального центру соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів, керівників громадських організацій інвалідів – прозвучало чимало проблемних аспектів у сфері зайнятості осіб з фізіологічними, психологічними, сенсорними вадами. Йшлося про прогалини у законодавчому полі, відсутність програми захисту вітчизняних товаровиробників і контролю за створенням нових робочих місць для такої категорії населення. Дається взнаки й те, що сьогодні працедавці не використовують надомну працю, а самі вони фінансово не зацікавлені розгортати діяльність у цьому напрямі.
У доповідях усіх учасників конференції домінувала теза про те, що для підвищення рівня працевлаштування громадян з різними нозологіями, відповідно до вимог Конвенції ООН про права інвалідів, необхідно створити довготривалу національну програму щодо залучення до праці таких співвітчизників. А ще – налагодити ефективний механізм взаємодії різних структурних підрозділів органів влади, громадських організацій і працедавців, внести відповідні зміни у законодавчі акти. Ці пропозиції лягли в основу протокольної резолюції конференції.
Ольга Нагірняк,
начальник відділу інформації та взаємодії з соціальними партнерами і громадськістю