На Луганщині продовжують працювати над створенням гідних умов для освіти людей з обмеженими фізичними можливостями
Цього разу про необхідність цього і необхідні кроки розповідали керівникам технікумів і коледжів області. Тож, за якими спеціальностями можливе навчання для інклюзивних студентів, у наступному матеріалі.
Упродовж довгого часу про те, що людям з обмеженими фізичними можливостями теж потрібна освіта, жоден з громадських діячів не згадував. Доки вони самі не нагадали про своє існування. Зовсім нещодавно в Луганську зробили спеціальне відділення інклюзивного навчання для студентів - інвалідів. У національному педагогічному університеті навіть пандус з чотирьох ярусів зробили, аби студенти з обмеженими можливостями могли самостійно потрапити до університету. Утім, говорять у Національній Асамблеї інвалідів України, потрапити до вузу – лише частка справи. Потрібно ще здобути освіту та знайти роботу.
Тетяна Баранцова представник НАІУ в Луганській області: “Есть проблема непонимания, даже со стороны педагогов. Многие педагоги говорят, «Я поставлю тебе и так зачёт, не мучайся ты всё равно не сможешь нормально трудоустроится.» Т. Е вот такое отношение с одной стороны жалко, а с другой стороны выходит из учебного заведения не конкурентноспособный, а без работы понятно, что нет жизни нормальной ни у кого».
Додають проблем і усілякі обмеження для інвалідів на професії. Так, робота в медичній галузі фізично обмеженим людям протипоказана. Адже робота тієї ж медичної сестри вимагає здатності швидко рухатись, а на колясці це зробити подекуди неможливо. Тому поки обласне медучилище надає лише дах для інклюзивних заходів.
Олена Клименко заступник директора Луганського обласного медучилища: “В Луганском медицинском училище и в других мед училищах есть противопоказания к обучению определённой категории студентов, но тем не менее учитывая то, что мы формируем у студентов такие качества как милосердие, как и многие другие которые необходимы мед работнику, мы сегодня открываем ряд мероприятий именно в нашем учебном учреждении, потому, что у нас очень хороший волонтёрский отряд со своими традициями».
Ярослав уже другий рік добровільно бере участь у волонтерській діяльності медучилища. Говорить, що спочатку навіть і не знав, як спілкуватись з тими, кому допомагає. Зараз же не уявляє життя без волонтерства.
Ярослав Міронов студент-волонтер: “Самый тяжелый это первый шаг- заговорить, поскольку не знали о чем общаться. Но люди с ограниченными возможностями всё понимают и сами ищут общения с обществом. И мы подходили, разговаривали, общались и стали очень хорошие друзья».
За підсумками зібрання його учасники дійшли згоди про необхідність створення у вузах області можливостей для інклюзивної освіти. Звичайно, це не означає, що вже завтра спеціалізовані місця для студентів з особливими потребами з’являться усюди. Утім, у новому навчальному році – цілком реально.
Наталя Малярчук